Зміст • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • Географія [ • ] Місто розташоване у мальовничій місцевості в північно-східній частині на річці. Відстань до становить 70 км. Станція має сполучення з Вінницею,,,,,,, та іншими містами. Також через місто проходить, який переходить в (). Клімат [ • ] — помірно-теплий, м'який, без різких коливань температури, сприятливий для організму людини. Висота над рівнем моря становить 250–285 м. Населення [ • ] Населення міста становить 28,2 тис. Мешканців (2013 р.). Із них: • 95,3% — українці; • 2,9% — росіяни; • 1,0% — поляки; • 0,2% — євреї. Розподіл населення за рідною мовою у місті (5.12.2001)): • — 97,12%; • — 2,59%; • — 0,08%; • — 0,05%; • — 0,04% • — 0,03%; Кількість чоловіків всього — 12,8 тис., в тому числі працездатного віку (16-60 років) — 7,4 тис. (57,8%), пенсіонерів — 2,3 тис. Перед більшість населення міста становили євреї (1926 — 56%, українці — 41%; 1959 відповідно — 2% і 92%). Серед загальної кількості мешканців громади економічно активне населення становить 11,9 тис. (47,2%), із них зайняті в медицині — 36%, у промисловості — 30%, у малому бізнесі — 23%, інших — 11%. Середньомісячна заробітна плата працівників по місту — 2400 грн (2011). Зареєстрований рівень безробіття —1,47% (2011). Походження назви [ • ] Місто, можливо, існувало в часи. За народними переказами у межах сучасного міста Хмільник жили мужні поселенці, які робили сміливі набіги на грабіжницькі орди татар, ховались від них на острові, покритому густими заростями лози й калини, поверх якої густо вився. Цей острів називали хмільником (від слова «хміль»). Хмільник — так називали город чи сад, у якому вирощували хміль для варіння пива. Герб [ • ] Герб Хмільнику надав король після побудови там оборонного замку (близько 1500 року); теперішній герб Хмільника— кам'яна вежа на блакитному полі, оточена срібною стіною. Історія [ • ] Вперше згадується року в літописі завдяки перемозі року війська литовського князя над військом татар, які були вщент розгромлені у, яке очолювали перекопські царики брати Котлубей, Качибей, також Дімейтер, котрим належало Поділля. Князь Ольґерд оволодів Хмільником. Князь Ольґерд віддав усе братам. Вони побудували,,, Хмільник. Року власником став. Хмільник переходить під владу Польщі, стає центром Хмільницького староства (дивись розділ «Старости Хмільника»). Місто отримало від великого князя литовського, пізніше підтверджене королем Сиґізмундом I Старим. З одержанням статусу міста почали розвиватися ремесло, торгівля, виникли шевські, кравецькі та інші майстерні. Польща вбачала у Хмільнику аванпост своїх володінь, зміцнювала його. Року коронний гетьман сприяв зміцненню хмільницького замку, обнесенню його валом. За люстрацією р. У Хмільнику було 250 димів 1350 мешканців, 4 попи, 7 жидів, 14 шляхетських домів. Існувала школа, 1585 року ректором був Християн Франкен. Року місто забудоване дерев'яними будинками, замок на рівнині над Бугом теж був дерев'яним. Року місто мало 2 мости, 1 костел, 2 церкви в місті, 2 в передмісті, замок на горі, обнесений дубиною зі стародавньою баштою на зразок вежі з 2 рівнями зверху і двома внизу, всередині замку була дерев'яна резиденція. Із до року (з малими перервами) Хмільник входив до складу Королівства Польського, Речі Посполитої, відіграв роль в козацьких повстаннях проти Польщі. У – роках входив до складу козацько-гетьманської держави. Географічне розташування міста визначило його складну історичну долю, бо Хмільник розташований неподалік від, яким рухалися татарські орди, залишаючи за собою страшні сліди насилля і руйнувань. Подробная карта г. Хмельник с улицами и номерами домов. Після (1596 р.) посилився гніт корінного населення, що призвело до нових повстань проти шляхти. Хмільник захопили козацькі загони. В місто увійшли козаки на чолі з. У період (1648–1657 рр.) повстанські загони приєднувались до військ. Не раз замком оволодівали загони. Місто часто було ареною боїв між козацькими і польсько-шляхетськими військами (було спустошене). В році в місті відбувся Синод провінціональний представників течій, який прийняв рішення просити звернутись з клопотанням («інтервенцією») до короля стосовно захисту їх прав та свобод. Хмільником заволоділи турки: укріпили замок, влаштували, у заростях річки прорили ходи. Безперервні бої між поляками і турками призвели до занепаду ремесла і торгівлі, місто знелюдніло. Року Хмільник знову відійшов до Речі Посполитої. Король Станіслав ІІ Авґуст Понятовський подарував Хмільницьке староство своєму племінникові —. У — 497 осель, р. За люстрацією в старому місці 60 осель, в новому місці 150 осель і передмісті Угриновка 60 осель і 9 шляхти, жидів в старому місці: купців і крамарів 36, шинкарів — 32; ремісників: кравців 11, кушнірів — 4, злотник, інтролігатор, пекарів — 5, цирульників — 3, різник, воскобійник, шевців — 3, фурманів — 3; рабин. В новому місці жидів: крамарів — 2, шинкарів — 21, кравців і кушнірів — 3. На півдні міста знаходиться чорний ліс, який називають — Згар. За містом є 3 фабрики: поташова, скляна і салітрова. Місто має 33 стави, млинів на р. Буг та на Згарці — 39 та 28 на ставах. Старостою тоді був граф. Разом з іншими містами Поділля, Хмільник приєднано до Росії як заштатне містечко Подільської губернії. З утворенням Брацлавської губернії 22 травня 1796 р. Був затверджений герб міста (срібна вежа на блакитному тлі). Катерина II подарувала графу Безбородьку Хмільник і Хмільницьке староство з населенням 6070 осіб. 9 червня року Хмільник став заштатним містом Літинського повіту Подільської губернії до Жовтневого перевороту. Зі зростанням промисловості збільшився приплив переселенців до міста ( р. У Хмільнику мешкало 18,3 тис. У північно-східній частині острова, утвореного рукавами річки Буг (Бог), наприкінці 19 ст. Містилися рештки Хмільницького замку. Територія замку займала десятину, мала овальну форму. В одній зі східних башт на початку 19 ст. Була церква св. Під замком знаходилися підземні ходи. Року в місті засновано ткацьку фабрику, до 1905 р. Стали до ладу пивоварний завод, тартак, чавуноливарний завод. Серед 1616 ремісників було 470 шевців, 250 кравців, 230 кушнірів. Було побудовано 4 православні церкви. Економічний застій — 1910 рр., змінився деякими пожвавленнями. 1911 року працювало 22 підприємства, 67 різних майстерень із переробки продуктів тваринництва, обробці дерева, металу. Було багато кустарів-одиночок, серед яких — 1800 шевців, які під час Першої світової війни виготовляли взуття для армії. 9 — 16 серпня 1919 р. У Хмільнику під час наступу на Київ стояв Кінний полк. У квітні року в містечку активно діяла проти радянської влади українська повстанська група отамана Гальчевського під проводом. Із року Хмільник став районним центром. У 20 — 30-і роки XX ст. У Хмільнику утверджується радянсько-більшовицька влада. Розпочинається час репресій, переслідувань української інтелігенції, голодомор, закривають церкви. Року при пошуках питної води у Хмільнику були виявлені лікувальні радонові води; відкривається нова сторінка в історії міста — Хмільник стає курортом. Пам'ятає місто лихоліття: – роках у середині липня 1941 року фронт підійшов впритул до Хмільника. Гітлерівці захопили місто. 1943 року гітлерівські окупанти замучили 1600 жителів міста. Року, після завершальних боїв під Корсунь-Шевченківським, 1-ий Український фронт розпочав Проскурівсько-Чернівецьку операцію, в результаті якої був звільнене місто Хмільник і весь Хмільницький район. Вранці 10 березня бійці 71-ої та 276-ої стрілецьких дивізій оволоділи лівобережною частиною Хмільника, селами Мазурівка, Сидориха. Після жорстких боїв 1944 року місто і район були повністю визволені від гітлерівців. Жорстокому, небаченого геноциду піддалося в окупованому місті єврейське населення (для них діяли нацистське гетто, концтабір). За дві криваві п'ятниці (9 та 16 січня 1942 року) каральні загони гітлерівців, поліцаїв розстріляли понад 8 тисяч беззахисних мешканців міста. Всього у Хмільнику розстріляно 11760 безвинних жертв. 18 липня 2002 року тут відкрили Меморіал Скорботи. З року Хмільник стає містом районного підпорядкування (приєднано села Порубинці, Мазурівка, Сидориха, Слобода, Вугринівка, частина села Будкова). З 1970 року Хмільник — місто-курорт республіканського значення. З року Хмільник віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. Завдяки сучасному обладнанню, новітнім методикам і високому фаховому рівню лікарів, ефективність лікування на курорті Хмільник досить висока і з усіх класів захворювань сягає в середньому 97%. Хмільник — не тільки курорт, але й промисловий центр. Промислові підприємства міста виготовляють обладнання для сільського господарства, будівельні матеріали, меблі, одяг, продукти харчування. Галерея [ • ] •. Південно-західна залізниця Місто-курорт [ • ] Зараз місто розвивається як, один із радонових курортів в Україні. На території міста діють 8 оздоровниць (планується будівництво ще трьох санаторних комплексів). Основні засоби лікування: радіоактивні, вуглекислі, гідрокарбонат-хлориднокальціево-натрієві мінеральні води, торфове болото Війтівецького родовища. Показання: захворювання крові, органів руху, нервової системи, жіночі хвороби. Щорічно на курорті оздоровлюється близько 50 тисяч громадян. Завдяки особливостям гідрологічної структури, запаси бальнеологічних ресурсів постійно поновлюються природним шляхом, що дозволяє щорічно приймати до 100 тис. Історія курорту [ • ] Існує легенда, що в одного польського магната донька багато років страждала на ревматизм. Жодні ліки їй не допомагали, а покоївка дівчини, як на те, так і сяяла здоров'ям. Багатій заздрив служниці, мріяв побачити такою свою доньку. Служниця порадила лікувати дівчину чудодійною водою з кам'яної криниці, яка знаходилась у лісовій гущавині за Хмільником. І диво сталося: донька одужала! Та жадібний магнат наказав засипати криницю, аби ніхто більше не зміг скористатися цілющим джерелом. Переказ довгий час жив у народі, лише 1934 року знайшов своє реальне підтвердження. Щоб забезпечити Хмільник питною водою, геологи з гідрогеологічної експедиції заклали першу свердловину. Але на них чекало розчарування. Добута на глибині 65 метрів, вода була неприємна на смак, жорстка й солонувата. Проте джерело привернуло увагу науковців Інституту геології Академії наук України та Українського науково-дослідного інституту курортології. За хімічним складом води Хмільника класифікували як радонові, вуглекислі, гідрокарбонатно-хлоридно-кальцієво-натрієві мінеральні води з високим вмістом марганцю. Висновок фахівців був вражаючим: Хмільницька радонова вода має унікальні цілющі властивості, вона не має аналогів серед відомих мінеральних вод. Тому уряд України в 1938 р. Визнав район залягання лікувальних вод навколо Хмільника курортною місцевістю. З того часу в місті розпочинається будівництво водолікарень, перерване Великою вітчизняною війною. Хмільник стає курортом союзно-республіканського значення і вже в 1961 р. У правічному листяно-хвойному лісі, осторонь міста, зростають перші корпуси. Тепер — це найпотужніша оздоровниця курорту з розвинутою сучасною інфраструктурою. Зараз Хмільник — сучасний бальнеологічний курорт, до складу якого входять 7 санаторно-курортних закладів (дає змогу щорічно оздоровлювати до 50 тис. Осіб, як з України, так і з-за кордону). Основний лікувальний фактор курорту (як і в Баден-Бадені) — мінеральні радонові води, які утворюються при циркуляції прісних вод в тріщинуватих гранітах українського кристалічного щита. Радонотерапія сприяє розвитку захисних та компенсаторних механізмів при різних захворюваннях і відновленню порушених функцій організму. Року Верховна Рада України ухвалила законопроект за № 8271 від р. «Про оголошення природних територій міста Хмільника Вінницької області курортом державного значення». Галерея [ • ] •. Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти У місті функціонує гімназія, 4 загальноосвітні школи та 3 дитячі дошкільні установи. Діють також школа естетичного виховання, дитячо-юнацька спортивна школа, центр дитячої та юнацької творчості, дитяча та дорослі бібліотеки. На території міста розташований 1 стадіон, 2 футбольних поля, 11 спортивних залів, 37 спортивних майданчиків та 12 майданчиків із тренажерним обладнанням. Професійну підготовку в місті здійснюють: • ДПТНЗ «Хмільницький аграрний центр професійно-технічної освіти» готує фахівців за такими професіями: «Бухгалтер», «Кухар, кондитер», «Перукар, манікюрниця», «Муляр, штукатур, лицювальник-плиточник», «Столяр будівельний», «Тракторист-машиніст с/г виробництва, водій». • ДНЗ «Професійний Ліцей Сфери Послуг», який готує фахівців для підприємств швейної промисловості (швачка, столяр, кухар-офіціант, бухгалтер, муляр-плиточник, лицювальник та інші). Галерея [ • ] •. Костел Пресв`ятої Трійці Щодня у Хмільнику щогодини лунає дзвін курантів, який нагадує гостям і мешканцям міста про плинність часу. Дзвін доноситься з костелу Пресвятої Трійці, який розташований у центрі міста — історичній частині Хмільника. Костел збудований 1603 р. За часів господарювання турків і татар на Поділлі (1672–1699 роки) зазнавав руйнувань. На початку XVIII ст. Костел відремонтували, розширили, 1728 року переосвятили. У XIX — XX ст. Проводились роботи з реставрації та добудові релігійної святині. У плані храм — чотиристовпна базиліка у стилі тосканського бароко. Бокові нави перекриті хрестовими зводами, а головна нава — півциркулярними з розпалубками. У 1930-1940-х роках костел двічі закривала комуністична влада. На місці, де був головний вівтар, влаштували кузню. У 1970-их роках головний вхід на подвір'я костелу перенесено у зв'язку з розширенням дороги у центрі міста. Тепер вхідна брама знаходиться з іншої сторони. Вежа замку [ • ]. Вежа замку У центрі міста над р. Південний Буг височіє восьмигранна споруда з бійницями і контрфорсами — вежа замку (єдина з шести, яка вціліла). Замок збудовано за наказом польського короля 1534 р. Для захисту від численних набігів турків і татар, які вторгались на Поділля так званим Чорним ( Яничарським) шляхом, спустошуючи все на своєму шляху.' Твердиня розташована на насипному пагорбі, а місто обнесене кам'яною стіною. Канал, викопаний між р. Південний Буг і його притокою р. Пастуша, надав укріпленням і місту Хмільник острівного положення. У період Національно-визвольної війни (1648–1657 рр.) замок був частково зруйнований. У 1672 — 99 рр. Ним володіли турки. Вони укріпили оборонні споруди, прорили підземні ходи, а у вежі, яка збереглася до наших днів, влаштували мечеть. Замок втрачає оборонне значення і поступово руйнується. Вцілілу вежу-мечеть неодноразово конструювали. У 1804–1917 рр. Тут була православна церква. У першій половині XX ст. Вежу використовували під різні майстерні і склади, а у 1970-их роках, після чергової реставрації, в ній відкрили кафе «Радон». З листопада 1976 р. На двох верхніх поверхах вежі відкрили історичний музей. Експонати для музею збирала ініціативна група у 1960–1976 рр. У наш час [ ] в історичному музеї близько трьох тисяч експонатів основного фонду і стільки ж — допоміжного, які розподілені на відділи від палеоліту до наших днів. Тут представлені колекції кам'яних знарядь праці, етнографічні експонати, унікальні документи і фото. Музей працює на громадських засадах і керує ним місцевий краєзнавець Микола Кирилович Іващук. Музей щороку приймає 2 — 2.5 тис. Відвідувачів, проводить екскурсії і масові заходи, публікує краєзнавчі статті у пресі, поповнює фонди новими експонатами. Музею присвоєно звання «Народний». У приміщенні нижнього двоярусного поверху вежі в останні роки відкрито ресторан. Палац Ксідо [ • ]. Поруч з вежею замку височіє цікава і, на перший погляд, стара будівля. Це палац місцевого поміщика К. І. Ксідо. На початку XX ст. За проектом відомого російського архітектора І. О. Фоміна у Хмільнику розпочалось будівництво великого палацово-паркового комплексу, та проект не був реалізований до кінця. До комплексу тепер входить і палац і арковий венеціанський міст через р. Південний Буг. Палац — яскравий приклад архітектури неокласицизму в Україні, у формах якого використані мотиви епохи Відродження. Будівля двоповерхова, прямокутної конфігурації, без тилової сторони, з баштами на головному фасаді і торцях. Внутрішній план будинку трохи змінений. Головний фасад із шестиколонним портиком. Парковий фасад — з облицьованим каменем. На даху височіла купольна ротонда, яка під час Другої світової війни була знищена радянською авіацією. Цікава історія власника палацу Костянтина Івановича Ксідо. Молодий поручик К. І. Ксідо потрапив на службу у батальйон, який залишався у Хмільнику після придушення повстання під проводом Устима Кармелюка. Молодий Ксідо розбагатів, одружившись на непривабливій і глухонімій доньці графа Лівашова — Катерині — спадкоємиці великого маєтку в Хмільнику та 28-ми сіл із землями. К. І. Ксідо не довелося жити в палаці. Будівництво призупинилось через початок першої світової війни, а подальша політична ситуація змусила його емігрувати. Господар зміг відвідати свій палац тільки 1942 року. З 1920-го по 1964-й рр. У будинку були агрономічна і електротехнічна школи, управління НКВС, склади, млин, різні установи. І понині — готель. Тепер будівля переживає не найкращі часи і потребує капітального ремонту. Інші пам'ятки [ • ] Крім зазначених вище, у Хмільнику збереглись і такі пам'ятки: • 4 православні церкви, побудовані в період – рр. • пішохідний арочний кам'яний міст через р. Південний Буг за проектом А. І. Фоміна (). Галерея [ • ] •. Пам'ятник Тарасові Шевченку • Т. Шевченку (, 1991 р.) • Богдану Хмельницькому (зведений на згадку про визвольну війну українського народу проти польського соціального, національно-релігійного гноблення (1648–1657 рр.) • меморіал воїнам-хмільничанам, які загинули в роки Великої Вітчизняної Війни 1941–1945 рр. • монумент слави на честь героїв громадянської, Великої Вітчизняної воєн • обеліск воїнам 18 армії, 71 і 276 стрілецьких дивізій, які звільнили місто Хмільник у березні 1944 р. Галерея [ • ] •. Пам'ятник Тарасу Шевченко Відомі люди [ • ] • (? — 1531) — староста Хмільника, перший низовий гетьман, зять литовського гетьмана. • — старшина Армії. • (1657–1659) — гетьман України. Перебував у м. • (1746–1799) — козацький полковник, член Російської Академії, почесний член Академії Мистецтв, царський сенатор, світліший князь Російської імперії, канцлер уряду Катерини II. Власник Хмільницького маєтку. • (1860–1941) — видатний польський, диригент,, філантроп, політик. Народився поблизу Хмільника. (1799–1872) — декабрист, похований у м. • (1833–1904) — письменниця, педагог, етнограф II половини XIX ст., жила у м. • (1848–1911) — барон, генерал-ад'ютант, генерал-лейтенант російської царської армії, похований у м. • (1869–1943) — редактор, літератор, громадський і церковний діяч. • — видатний український вчений-правник, доктор юридичних наук, професор. • Paul Krenz () — німецький художник українського (нар. Хмільницького р-ну. Він обл.) походження. Основоположник художнього стилю «Holzmalerei» де за основу береться природній рисунок дерева З історією Хмільника пов'язана діяльність відомого вченого Л. І. Копиці, письменників О. С. Корнійчука, М. П. Стельмаха, поетів Я. Г. Шпорти, В. С. Колодія, національного героя Франції і Героя Радянського Союзу В. В. Порика, народних артистів І. С. Козловського, Н. М. Ужвій, академіка генерал-полковника Грабіна, польського композитора і політичного діяча Ігнація Яна Падеревського. В наші дні у м. Хмільник жив і працював письменник, драматург, журналіст, член Національної спілки письменників України, автор багатьох книг Василь Дмитрович Остапов ( — 9.03.2009). Старости Хмільника [ • ] • Станіслав Лянцкоронський ( пом. 1489) • • Ян Струсь — (1518) • ( пом. 1531) — перший низовий гетьман, зять великого литовського гетьмана Костянтина Острозького • — коронний гетьман, сприяв зміцненню Хмільницького замку, обнесенню його валом • () — коронний гетьман • ( пом. 1582) — син попереднього • (1638—1671) — староста • ( пом. 1683) — молодший брат Якуба • ( пом. Перед 1711 р.), дружина — Катажина з Потоцька (шлюб 1705 р., померла 1731 р.). • Юзеф Понятовський • Францішек Максиміліян Оссоліньський — староста сандомирський etc., зять • граф —, сандомирський староста • граф Юзеф Салезій Оссолінський — підляський воєвода, сандомирський староста • граф Безбородько. • Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року () • • Закон України від 12 травня 2011 року № 3318-VI • • • • • Halina Kowalska. Leszczyński Andrzej h. Wieniawa (ok. 1606–1651) //. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — Tom XVII/1. — Zeszyt 72. — S. (пол.) • (пол.) • Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Стікс, 2012. • • (пол.) • (пол.) • (пол.) • (пол.) • (пол.) • (пол.) • (пол.) Джерела [ • ] • Вортман Д. Я //: у 10 т. / редкол.: (голова) та ін.;. — К.:, 2013. — Т. 10: Т — Я. — С. 394. —. •: Словникова частина: [в 11 т.] /; гол. Проф., д-р. — Париж; Нью-Йорк:; Львів; Київ: Глобус, 1955—2003. В., Степаненко А. Города Украины. Справочник. — К.: Вища школа, 1990. — 279 с. —. (рос.) • //. — Warszawa: Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I: Aa — Dereneczna. (пол.) • //. — Warszawa: Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — T. VII: Netrebka — Perepiat. (пол.) Посилання [ • ] • • (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.) • • • //: сайт. На Виннитчине уволен сотрудник ГАИ, который угрожал водителю силой вытянуть его из автомобиля До інтернет – видання «Украина Криминальная «cripo.com.ua» МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Департамент зв’язків із громадськістю вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01024, тел. 256-16-22, факс 254-96-34, E-mail: [email protected] 9 серпня 2010 року №34/918. За дорученням керівництва Міністерства внутрішніх справ України проведено службову перевірку відомостей оприлюднених 6 липня 2010 року на сайті «cripo.com.ua» матеріалу «ГАИшник водителю: «Мы тебя насильно вытянем из машины!» про неправомірні дії працівників міліції в Вінницькій області. У ході перевірки встановлено, що 11 червня цього року працівники Хмільницького MB ГУМВС України у Вінницькій області за участю працівника ДПС ВДАІ з обслуговування Хмільницького району в м. Хмільник на площі Перемоги безпідставно зупинили автомобіль «Шеврове Авео», яким керував громадянин Г. Та звинуватили його у порушенні правил дорожнього руху. Разом з цим, інспектор ДПС при спілкуванні з громадянином Г. Допустив зневажливий тон, грубість, висловлював безпідставні погрози, вирази та репліки, які ображають людську гідність, звертався на «ти». У зв’язку з цим, за порушення вимог чинного законодавства, що виразилось у безпідставному звинувачені громадянина Г. У порушенні правил дорожнього руху, Кодексу честі та Етичного кодексу працівників міліції щодо дотримання у службовій діяльності чинного законодавства і норм професійної етики, при спілкуванні з вказаним громадянином, працівників Хмільницького MB притягнуто до суворої дисциплінарної відповідальності. Водночас, за грубе порушення вимог Закону України «Про міліцію» щодо поведінки працівника міліції при взаємовідносинах з громадянами, Кодексу честі та Етичного кодексу працівників міліції з дотримання у службовій діяльності чинного законодавства і норм професійної етики, вимог Інструкції з питань діяльної підрозділів ДПС ДАІ МВС України, низький рівень професійних знань інспектора ДПС ВДАІ звільнено з посади. З повагою директор Департаменту Д.В.Андреєв. Шановна 'льока' на жаль я не зняв з чого усе почалось. Думаю Ви б були на моему боці, з середини важко зрозуміти хто це все заколотив. В моєї дівчини був день народження і я Вас запевнюю, що не в моїх інтересах було затягування часу. Я згоден з Вами, що кожного працюючого треба поважати, але, вибачте, ПДР не парафія ППС (надіюсь Ви розрізняєте ППС з ДПС). Так от я думаю, Ви, шановна, були б дуже розлючені, коли б у вас за спожиту електроенергію вимагав заплатити водоканал. Я розрізняю ППС з ДПС, але не дав їм жодного зауваження, ввічливо розказав, яким був мій маршрут, що правил ПДР я не порушив. Вони ж почали вимагати сісти до їхнього авто. Я чемно попросив скласти протокол та принести мені його на підпис, - я не хотів щоб моя дівчина святкувала свій День народження сама в моїй машині. Але вочевидь ППСівцям дуже потрібні були гроші, і пішов розвод №2 - Ви п'яні, у вас очі блищать. Можливо Ви, льока, сприймаєте вжарт спроби зробити з вас дуру, але мене такі спроби обурюють. Я не хизуююсь знанням законів, я й взагалі не зобов'язаний їх всі знати (я не юрист). Для мене достатньо знати конституцію. Таке ставлення не припустиме. Доречі, сам ДАІшник навіть конституції не знає, і як поважати його роботу? Незалежний новинний портал з оперативним висвітленням подій у Вінниці та області. Сайт новин №1 у Вінниці за розміром аудиторії. Новини створюються для Вас мультимедійною редакцією RIA та 20minut.ua. Ми висвітлюємо важливі та цікаві події, людей, життя Вінниці. Редакція запрошує читачів додавати власні новини в розділ 'Від читачів'. Сайт 20minut.ua входить до видавничої групи RIA Media, яка також є частиною Медіа корпорації RIA © 20minut.ua. Усі права захищені. Будь-яка публiкацiя, передрук чи наступне поширення матеріалів сайту у друкованих або електронних засобах масової інформації можлива винятково у разі письмового дозволу правовласника.
0 Comments
Leave a Reply. |
AuthorWrite something about yourself. No need to be fancy, just an overview. ArchivesCategories |